випитування

[ʋɪpɪtuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Дія за значенням дієслова “випитувати” — отримання інформації шляхом постановки питань, часто настирливих або вмілих, з метою дізнатися щось приховане, таємне або небажане для розголошення співрозмовником.

  2. (Юриспруденція) –

    Систематичне чи цілеспрямоване опитування, часто в офіційному або службовому контексті (наприклад, слідче випитування), для з’ясування обставин, отримання свідчень чи зізнань.

  3. (Психологія) –

    (переносно) Уважне, напружене спостереження, вивчення чогось з метою пізнання (наприклад, випитування поглядом).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. випитування, р. випитування, д. випитуванню, з. випитування, о. випитуванням, м. випитуванні, к. випитування

Більше записів