Словник Української Мови
1. Властивість або стан того, що є допустимим, припустимим; можливість прийняття чогось за певних умов або в певних межах.
2. У філософії та логіці — характеристика вислову, судження або припущення, яке може бути прийняте як можливе або правдоподібне без суворих доказів, часто як робоча гіпотеза.
3. У праві та офіційній діяльності — факт офіційного дозволу або права на участь у чомусь (наприклад, у конкурсі, змаганні), що набувається після виконання певних умов.
1. Представник монгольського народу, що проживає переважно в Республіці Калмикія (Російська Федерація), а також у сусідніх регіонах; належить до західної групи монгольських народів.
2. Той, хто сповідує калмицьку форму тибетського буддизму (ламаїзму).
3. (іст.) У Російській імперії, особливо в українській історіографії — представник кочових монгольських племен (ойратів), які в XVII–XVIII століттях переселилися з Джунгарії в район між Волгою та Доном.
4. (зоол., розм.) Старовинна російська назва калмицької породи великої рогатої худоби, відомої своєю витривалістю.
1. Представниця калмицького народу, тюркомовного етнічного співтовариства, що проживає переважно в Республіці Калмикія (Російська Федерація).
2. Назва старовинного головного убору українських жінок, шапки з хутра (зазвичай баранячого) з чотирма розрізами, що утворювали відгинаючіся вгору чотири клапті; поширена на Лівобережжі та Слобожанщині.
3. Назва старовинної української народної танцювальної пісні та танцю швидкого темпу, що походить з Слобожанщини.
1. Дія за значенням дієслова “допустити” — надання права, дозволу на щось; дозвіл.
2. Припущення, гіпотеза, умовне прийняття чогось за істину для подальших міркувань або обчислень.
3. Помилка, промах, порушення норм, що сталося з недогляду або неуважності.
1. Церковна чаша, яку використовують для освячення води під час обряду водосвяття на свято Богоявлення (Йордану).
2. Невелика ікона, що зображає хрещення Ісуса Христа в річці Йордан, яку традиційно освячують разом з водою під час святкування Йордану.
3. Рідкісна назва для води, освяченої на свято Богоявлення (йорданська вода).
1. Який стосується калмиків, їхньої культури, мови або території проживання (Калмикії).
2. Який стосується калмицького скотарства, зокрема, породи великої рогатої худоби, виведеної у Калмикії.
1. Властивість або стан того, що є допустимим, тобто такого, що можна дозволити, прийняти, визнати відповідним певним нормам, правилам або умовам.
2. У логіці та математиці — властивість висловлювання, формули або системи бути правильною, несуперечливою або такою, що відповідає заданим аксіомам і правилам виведення.
3. У техніці, юриспруденції та стандартизації — відповідність чинним нормам, вимогам або допустимим межам (наприклад, допустимість відхилень, допустимість концентрації речовин).
1. Мешканець або уродженець Йорданії, держави на Близькому Сході.
2. Представник народу, основне населення Йорданії.
Калмики — монгольський народ, що проживає переважно в Республіці Калмикія (Російська Федерація), а також у сусідніх регіонах; нащадки західномонгольських (ойратських) племен, які мігрували у XVII столітті з Центральної Азії в Нижнє Поволжя.
Калмики — представники цього народу, особи, що належать до калмицької національності.
1. (діал.) Дозвіл, право на щось; доступ до чогось.
2. (діал.) Припущення, можливість чогось.
3. (спец., заст.) У техніці — різниця між граничними розмірами деталі або між розмірами отвору та вала, що забезпечує їх з’єднання; зазор.