допуст

[dopust] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (діал.) Дозвіл, право на щось; доступ до чогось.

  2. (Лінгвістика) –

    (діал.) Припущення, можливість чогось.

  3. (Техніка) –

    (спец., заст.) У техніці — різниця між граничними розмірами деталі або між розмірами отвору та вала, що забезпечує їх з’єднання; зазор.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. допуст, р. допусту, д. допустові, з. допуст, о. допустом, м. допусті, к. допусте

Більше записів