допустимість

Значення

1. (Юриспруденція) –

   Властивість або стан того, що є допустимим, тобто такого, що можна дозволити, прийняти, визнати відповідним певним нормам, правилам або умовам.

2. (Математика) –

   У логіці та математиці — властивість висловлювання, формули або системи бути правильною, несуперечливою або такою, що відповідає заданим аксіомам і правилам виведення.

3. (Техніка) –

   У техніці, юриспруденції та стандартизації — відповідність чинним нормам, вимогам або допустимим межам (наприклад, допустимість відхилень, допустимість концентрації речовин).

Правопис та відмінювання