Словник Української Мови
1. Хімічна сполука, хлорид ртуті(I), білий або сіруватий порошок, нерозчинний у воді, що застосовувався в медицині як проносний та антисептичний засіб, а також у техніці.
2. (у мінералогії) Рідкісний мінерал, природний хлорид ртуті(I), що зустрічається у вигляді нальотів або кірочок білого, сірого або жовтуватого кольору у зонах окиснення ртутних родовищ.
1. (у слов’янській міфології) злий дух, демон, що вважався причиною хвороб, особливо пропасниці; лихоманка, трясця.
2. (переносно, заст.) утілення зла, лиха; нещастя, біда.
1. Зменшувально-пестлива форма від іменника “Йорж” — українського прізвища або народної форми чоловічого імені Георгій, Юрій.
2. (діал., західні регіони) Ласкаве звертання до хлопчика або молодого чоловіка, аналогічне до “синку”, “друже”.
3. (іхт., розм.) Маленький або молодий йорж (риба родини йоржових).
1. В античній філософії та естетиці — ідеал гармонійного поєднання в людині високих моральних якостей (добра) та зовнішньої фізичної краси, досконалості духу й тіла.
2. У мистецтві та літературі — художнє втілення цього ідеалу, принцип, що виражає гармонію змісту та форми.
Калокагатос — у давньогрецькій філософії та культурі: ідеальна людина, що поєднує в собі гарні фізичні якості (красу, здоров’я, силу) та високі моральні чесноти (доброчесність, благородство, розум).
Калокагатос — ужиткове поняття для позначення людини, яка є втіленням гармонії зовнішньої краси та внутрішньої доброти, етичного й естетичного ідеалу.
1. Велика морська риба родини скумбрієвих (Scomberomorus commerson), поширена в тропічних і субтропічних водах Індо-Тихоокеанського регіону; королівська макрель, смугаста пеламіда.
2. Рід великих морських риб родини скумбрієвих (Scomberomorus), до якого належить кілька видів, зокрема іспанська макрель.
3. Рід прісноводних риб родини карпових (Chondrostoma), поширених у водоймах Європи; пічкур, клен.
1. Стосовний до Йоржа (Йоржа, Йоржів) — села в Україні, що належить до нього або з ним пов’язаний.
2. Стосовний до Йоржа (Йоржа, Йоржів) — колишнього містечка, а нині села в Польщі, що належить до нього або з ним пов’язаний.
1. Стосовний до калозу — роду рослин родини ароїдних, що мають великі листки серцеподібної форми та квітку-початок, часто вирощуються як декоративні.
2. Призначений для вирощування, розмноження або пов’язаний з калозою (наприклад, калозний кущ, калозний відросток).
1. (геол.) Невелика улоговина, западина, яма, що утворилася в результаті вимивання та просідання ґрунту; карстова форма рельєфу.
2. (заст., діал.) Яр, балка, глибокий заглиблений шлях.
3. (заст., діал.) Те саме, що долина.
1. Рідкісне прізвище українського походження.
2. У місцевій топоніміці — назва річки в Україні, лівої притоки Стиру (басейн Прип’яті, Дніпра), що протікає у Волинській області.