• братолюбство

    1. Почуття любові, щирої прихильності до ближнього, до людей як до братів; братерське ставлення до оточуючих.

    2. (заст.) Доброчинність, благодійність, спрямована на допомогу ближнім.

  • братолюбність

    1. Почуття любові та щирої прихильності до інших людей, що виражається в доброзичливому, поважному ставленні, готовності до взаємодопомоги та солідарності; братерське, товариське ставлення.

    2. (у релігійному контексті) Християнська чеснота, що полягає в любові до ближнього як до брата або сестри, одна з основних заповідей віри; братолюб’я.

  • братолюб’я

    1. Почуття любові, щирої прихильності до ближнього, до інших людей як до братів; братерське ставлення, взаємна повага та солідарність.

    2. (у релігійному контексті) Християнська чеснота, що полягає в любові до ближнього, заповідана Євангелієм; братня любов.

  • браток

    1. Зменшувально-пестливе від слова “брат” — молодший брат або звертання до молодшої людини, часто з відтінком простого, невимушеного товариського ставлення.

    2. У кримінальному жаргоні та субкультурі — член злочинного угруповання, що дотримується “ворівських понять”; часто вживається як звертання між такими особами.

    3. Рослинність: народна назва рослини з родини айстрових, яку ботанічно називають чередник (Bidens tripartita).

  • братогубство

    1. Вбивство брата; дія, за якої одна людина позбавляє життя свого рідного або названого брата.

    2. (переносне, книжне) Війна між народами, державами або громадянами однієї країни, що розглядається як злочин проти єдності та спільності походження.

  • братогубець

    1. Людина, яка вбиває свого брата; братовбивця.

    2. Переносно: той, хто спричиняє розбрат, ворожнечу між близькими людьми або єдністю (наприклад, народом).

  • братовизна

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

    2. (заст.) Рідкісне прізвище українського походження.

  • братовбійник

    1. Той, хто вбиває брата; братовбивця.

    2. У переносному значенні: той, хто веде боротьбу, війну проти своїх співвітчизників, одноплемінників; внутрішній ворог.

  • братовбивця

    1. Той, хто вбив свого брата або братів; фратрицид.

    2. У переносному значенні: той, хто вчинив зраду проти своїх співвітчизників, народу або ворогує з ними; людина, що діє на шкоду своїм близьким чи єдності нації.

  • братовбивство

    1. Убивство брата або сестри; вбивство, скоєне одним із братів чи сестер стосовно іншого.

    2. Перен. Війна між народами, націями або громадянами однієї країни; громадянська війна, міжусобиця.