1. Людина, яка вбиває свого брата; братовбивця.
2. Переносно: той, хто спричиняє розбрат, ворожнечу між близькими людьми або єдністю (наприклад, народом).
братогубець
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови