Значення
- (Психологія) –
Почуття любові та щирої прихильності до інших людей, що виражається в доброзичливому, поважному ставленні, готовності до взаємодопомоги та солідарності; братерське, товариське ставлення.
- (Релігія) –
(у релігійному контексті) Християнська чеснота, що полягає в любові до ближнього як до брата або сестри, одна з основних заповідей віри; братолюб’я.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. братолюбність, р. братолюбності, д. братолюбності, з. братолюбність, о. братолюбністю, м. братолюбності, к. братолюбносте