Словник Української Мови
1. Вид приматів з роду павіанів (Mandrillus leucophaeus), що мешкає у лісах Західної Африки; має темне забарвлення та довгу морду.
2. Рідкий ручний інструмент для свердління, що називався коловоротом або свердлом із гвинтовим приводом, який обертали за допомогою рукоятки.
3. У розмовній мові — інтенсивне, нудне та монотонне тренування або заняття, що виконується багаторазово для вироблення навички (зазвичай у спорті, військовій справі, музиці).
1. Особа, яка пропонує свою кандидатуру або висувається іншими для обрання, призначення на якусь посаду, для вступу до вищого навчального закладу тощо.
2. Особа, яка склала кандидатські іспити та захистила кандидатську дисертацію, отримавши перший науловий ступінь; також — науловий ступінь, що передує доктору наук.
3. У широкому сенсі — особа, яка розглядається як можливий претендент на щось або має високу ймовірність потрапити в якусь категорію (наприклад, кандидат на звільнення).
1. (діал.) Дрібний, мрячистий дощ; мряка, дрібнобивка.
2. (перен., розм.) Щось незначне, дрібне, неважливе; дрібниця.
3. (перен., розм.) Про людину, яка не викликає поваги; нікчема, нікчемна людина.
Кандидамікіди — власна назва вигаданого виду істот з анімаційного серіалу “Світ юрського періоду”, які є гібридами кандидатів (людей) та комах (зокрема, мурах), що з’явилися внаслідок генетичних експериментів.
1. (діал.) Страва з кукурудзяного борошна, замішана на воді та запечена в печі, часто з додаванням сиру, яєць або шкварок; рідка кукурудзяна каша, запіканка.
2. (перен., розм.) Про щось дуже легке, нікчемне або незначне (зазвичай у вислові “це не дриженина”).
1. (біол., мікол.) Пов’язаний з грибами класу Candidamycetes, що характеризуються певними особливостями будови та життєвого циклу, зокрема відсутністю справжнього міцелію та розмноженням брунькуванням.
2. (мед.) Стосуючись захворювань, спричинених грибами роду Candida (наприклад, Candida albicans), таких як кандидоз (молочниця).
Кандидамікоз — медичний термін, що позначає грибкове захворювання, спричинене дріжджоподібними грибами роду Candida, яке вражає шкіру, слизові оболонки або внутрішні органи людини та тварин.
Дриженець — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Яремчанській міській громаді.
1. (в історії) назва церковної освітньої установи для підготовки священнослужителів у Російській імперії, що існувала до 1917 року.
2. (в історії) особа, яка навчалася в такій установі.
3. (в історії, рідко) перший вчений ступінь у дореволюційній Росії та деяких інших країнах, а також особа, що його отримала.
1. Швидке, дрібне, неперервне тремтіння тіла або окремих його частин, що виникає внаслідок холоду, сильного хвилювання, страху, хворобливого стану тощо.
2. Переносно — легке коливання, тремтіння, вібрація чого-небудь (наприклад, повітря, світла, звуку).