Словник Української Мови
1. У спорті (футбол, баскетбол, хокей тощо) — технічний прийман ведення м’яча або шайби короткими штовхаючими рухами, що дозволяє обіграти суперника та контролювати м’яч.
2. У танцях (зокрема, хіп-хоп) — швидкі ритмічні рухи ногами, що імітують роботу з м’ячем, виконані як елемент вільного стилю або батлу.
1. (іст.) Місцева назва для грошової одиниці — карбованця, що вживалася в Україні в період Німецько-радянської війни (1941–1945 рр.), зокрема на тимчасово окупованих територіях.
2. (розм., заст.) Загальна народна назва грошей, грошових коштів невизначеної величини (зазвичай у множині).
1. Власна назва технології штучного інтелекту для генерації тексту, розробленої компанією OpenAI.
2. (Рідко, в спеціалізованому контексті) Можлива транслітерація англійського терміну “dribble” (крапля, дрібка, дриблінг у спорті), що вживається як технічний термін або жаргонізм.
1. Рідкісне прізвище українського походження, що зустрічається в історичних документах та серед нащадків української діаспори.
2. Власна назва географічного об’єкта (наприклад, річки, урочища) на території України, що походить від однойменного прізвища або прізвиська.
1. (від англ. dresser — той, хто одягає) Спеціаліст у кіноіндустрії або театрі, який відповідає за підбір, підготовку, зберігання та стан костюмів для акторів під час зйомок чи вистав; костюмер.
2. (від англ. dresser — комод) Висока шафа або комод з дзеркалом, призначені для зберігання одягу та взуття, а також для одягання та приведення себе до ладу; предмет корпусного меблів.
3. (від англ. dresser — оброблювач) Робітник, який займається очищенням, обробкою та сортуванням руди, корисних копалин або каменю; обробник.
1. Великий свічник на кілька свічок, часто розкішно оздоблений, призначений для освітлення або як декоративний елемент інтер’єру.
2. Архітектурна або декоративна деталь у вигляді свічника, часто виконана з металу, каменю або гіпсу, що кріпиться до стіни.
1. Одиниця вимірювання сили світла в Міжнародній системі одиниць (SI), що дорівнює силі світла в заданому напрямку джерела, яке випромінює монохроматичне випромінювання частотою 540×10¹² герц і чия енергетична сила світла в цьому напрямку становить 1/683 вата на стерадіан.
2. (Істор.) Світильник, лампада, свічка (уживалося переважно в сакральному контексті).
1. Система спеціальних вправ для вироблення у тварин певних навичок або звичок, що ґрунтується на механізмах умовних рефлексів.
2. Процес навчання та тренування тварин (переважно свійських або циркових) за такою системою.
3. Розмовне, часто іронічне позначення суворого, систематичного виховання або муштри людини.
1. (історичне) Світильник, лампада, яка використовувалася в давнину для освітлення, часто в церковному обряді або в побуті.
2. (переносне, заст.) Джерело світла, вогню; символ просвітництва, духовного сяйва.
3. (астрономія) Застаріла одиниця вимірювання сили світла, попередник сучасної кандели.
Кандаулезизм — власна назва філософсько-етичної концепції, запропонованої французьким письменником і мислителем Жоржем Батаєм, що описує стан повної відкритості, вразливості та позбавлення будь-яких соціальних масок, аналогічний до міфічного царя Кандавла, який виставив на показ свою оголену дружину.
Кандаулезизм — у ширшому культурному контексті: художня чи поведінкова практика, заснована на демонстративному порушенні табу, експонуванні внутрішнього, прихованого або інтимного з метою досягнення екзистенційної щирості або естетичного шоку.