дрил

1. Вид приматів з роду павіанів (Mandrillus leucophaeus), що мешкає у лісах Західної Африки; має темне забарвлення та довгу морду.

2. Рідкий ручний інструмент для свердління, що називався коловоротом або свердлом із гвинтовим приводом, який обертали за допомогою рукоятки.

3. У розмовній мові — інтенсивне, нудне та монотонне тренування або заняття, що виконується багаторазово для вироблення навички (зазвичай у спорті, військовій справі, музиці).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |