дриль

[drɪlʲ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Техніка) –

    Ручний електричний, пневматичний або механічний інструмент для обертання ріжучого інструмента (свердла, бура, фрези тощо), призначений для свердління отворів у різних матеріалах (дереві, металі, бетоні).

  2. (Військова справа) –

    Військовий жаргонізм для позначення строєвої підготовки, муштри або інших регулярних тренувань, що виконуються багаторазово та чітко за командою.

  3. (Лінгвістика) –

    Розмовне, часто іронічне позначення нудної, монотонної, багаторазово повторюваної дії чи процедури.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дриль, р. дриля, д. дрилеві, з. дриль, о. дрилем, м. дрилеві, к. дрилю

Більше записів