Словник Української Мови
Буква
1. Жінка, яка має намір отримати певну посаду, звання, вступ до навчального закладу тощо і для цього пройшла відповідну процедуру висунення або реєстрації.
2. Особа жіночої статі, яка складає іспит на здобуття вченої ступені кандидата наук.
3. Розм. Жінка або дівчина, яка розглядається як можлива наречена, партнерка у шлюбі.
Приклад 1:
Май уже записався в жовтенята, а Фiалка поки що кандидатка. I Крiм цих законних членiв сiм’ї є ще, так би мовити, незаконнi, себто не зв’язанi iнтимними родинними зв’язками.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Приклад 2:
Кандидатка в жовтенятка раптом робить прекрасне «па», так що мало не всi ахають вiд задоволення.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Приклад 3:
— Уборщиця не може бути дискусiйщицею, бо вона тiльки кандидатка в партiю. — Ну, так хто ж такий?
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”