дриль

1. Ручний електричний, пневматичний або механічний інструмент для обертання ріжучого інструмента (свердла, бура, фрези тощо), призначений для свердління отворів у різних матеріалах (дереві, металі, бетоні).

2. Військовий жаргонізм для позначення строєвої підготовки, муштри або інших регулярних тренувань, що виконуються багаторазово та чітко за командою.

3. Розмовне, часто іронічне позначення нудної, монотонної, багаторазово повторюваної дії чи процедури.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |