1. Історична особа, яка уклала з кимось ритуальний союз побратимства, що передбачав взаємну підтримку та вірність; назва такого союзника.

2. У давньоруській та козацькій традиціях — назва для друга, товариша, побратима, з яким пов’язані особливі, близькі стосунки взаємної відданості.

3. У літературній та поетичній мові — звертання до друга, брата, близької людини, що виражає повагу та сердечність.

1. Зменшувально-пестливе від слова «брат» — молодший або рідний брат, а також звертання до молодшого чоловіка, хлопчика.

2. (переносно, розмовне) Звертання до друга, приятеля, товариша, часто для вираження підтримки або близьких стосунків.

3. (у спеціальному вжитку) Назва одного з видів риб родини коропових, поширеного в басейні Дунаю (братик дунайський).

1. Множина від слова “брат” — кілька осіб, пов’язаних між собою рідними або названими братськими стосунками; група чоловіків або юнаків, об’єднаних спільною діяльністю, переконаннями, приналежністю до однієї організації, спільноти.

2. (заст., рел.) Члени релігійної громади, монашого ордену; також звертання до них.

3. (перен., заст.) Однакові, споріднені за функціями або властивостями предмети, явища.

1. Зменшувально-пестливе від слова «брат» (родич, споріднена особа чоловічої статі).

2. Дружнє, приязне звертання до чоловіка, часто молодшого за віком або до знайомого.

3. (у фольклорі, діалектах) Назва для ченця, монаха (зазвичай у звертанні).

4. (у зоології, розм.) Назва деяких тварин, що вказує на спорідненість або схожість, наприклад, «братець вовк» (вовк), «братець зайчик» (заєць).

1. Власна назва українського громадсько-політичного об’єднання, заснованого наприкінці 1980-х років як товариство сприяння збройним силам «Братерство» та відомого з 1990-х років як Всеукраїнське об’єднання ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) «Братерство».

2. (За аналогією) Назва інших організацій, об’єднань або товариств, що об’єднують людей за професійною, корпоративною чи іншою ознакою на засадах взаємодопомоги та солідарності (наприклад, «Братерство козацьке», «Братерство православних лицарів»).

1. Збірна назва для групи людей, які об’єднані спільними інтересами, діяльністю або близькими стосунками; компанія, товариство, братія (у розмовному стилі).

2. У кримінальному середовищі та вульгарному вживанні — збірне позначення кримінального угруповання, злочинного світу або його представників.

1. Дія за значенням дієслова “брататися” — встановлення братніх, дружніх, близьких стосунків; об’єднання на основі спільних інтересів, поглядів або для спільної дії.

2. Історичне явище, коли солдати ворогуючих армій у період Першої світової війни встановлювали неформальні контакти, припиняли ворожі дії на окремих ділянках фронту, обмінювалися подарунками тощо.

1. Рідкісний варіант слова “братаниха” — дружина брата або двоюрідного брата.

2. У західних регіонах України — дочка брата або сестри, племінниця (синонім до “братанка” у значенні “донька брата”).

1. Син брата або сестри; двоюрідний брат.

2. (у значенні власної назви) Прізвисько або неофіційна назва персонажа з фольклору, літератури чи міфології, що вказує на його родинний зв’язок (наприклад, як син брата головного героя).

1. Донька брата або сестри; те саме, що племінниця.

2. Заст. Двоюрідна сестра; дочка дядька чи тітки.

3. Заст. Узагальнена назва для родички, яка є дочкою брата чи сестри батьків; також могла вживатися як звертання до такої родички.