братанич

[brɑtɑnɪt͡ʃ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Соціологія) –

    Син брата або сестри; двоюрідний брат.

  2. (Література) –

    (у значенні власної назви) Прізвисько або неофіційна назва персонажа з фольклору, літератури чи міфології, що вказує на його родинний зв’язок (наприклад, як син брата головного героя).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. братанич, р. братанича, д. братаничеві, з. братанича, о. братаничем, м. братаничеві, к. братаничу

Більше записів