Словник Української Мови
1. (муз.) Старовинний струнний смичковий інструмент, попередник сучасної віолончелі, що мав шість-сім струн і характерний опуклий корпус; гамба також називають родину інструментів різного розміру (басова гамба, дискантова гамба тощо).
2. (ірон. або жарт.) Про довгі, незграбні ноги людини.
1. (мат.) Пов’язаний з експонентою, що описується експоненціальною функцією; показниковий.
2. (перен.) Який має характер стрімкого, прискореного зростання, коли швидкість зміни пропорційна поточному значенню.
1. Жінка, яка має багату фантазію, схильна до вигадування, створення уявних образів, сюжетів; фантазерка.
2. Авторка художніх, літературних, музичних або інших творів, що є продуктом творчої уяви; творчиня.
3. Розм. Жінка або дівчина, яка схильна говорити неправду, вигадувати неіснуючі подробиці; брехунка.
1. Навичка, здатність до вигадування, творення художніх образів, сюжетів; творча уява, фантазія.
2. Схильність до вигадування неіснуючого, до фантазування; плоди такої уяви, вигадки.
3. Заст. Літературна, художня творчість; витвір такої творчості.
1. Математична функція, що є показниковою функцією з основою e (число Ейлера, приблизно 2.71828), тобто функція виду y = ex.
2. Графік цієї показникової функції на координатній площині.
3. У ширшому, менш строгому вжитку — будь-яка показникова функція виду y = ax (де a > 0, a ≠ 1) або її графік.
Гамаші — довгі, щільні панчохи або наголінники, що закривають ногу від ступні до коліна або вище, часто використовувалися як елемент військової, мисливської чи туристичної форми в минулому.
Гамаші — взуттєві або одягові аксесуари у вигляді високих нарукавників для ніг, які застібаються або зашнуровуються збоку, призначені для захисту від вологи, бруду, снігу, комах або пошкоджень під час роботи чи подорожей у відкритій місцевості.
1. Той, хто вигадує, створює щось нове, оригінальне; винахідник, творець.
2. Той, хто схильний до вигадок, фантазій; фантазер, мрійник.
3. Той, хто навмисно створює неправдиві історії, розповідає неправду; брехун.
Властивість або якість того, що є вигадливим; химерність, незвичайність, складність форми або задуму.
Здатність до вигадування, творчої уяви; винахідливість, фантазія.
1. Високе шкіряне або суконне покриття для ноги, що застібається збоку на ґудзики або пряжку, яке носили поверх черевиків або взуття (переважно у XIX — на початку XX століття).
2. Заст. Тепла підв’язка або пов’язка з вовни або фланелі, яку носили на гомілці поверх панчохи.
1. У математиці — показник степеня, число, що показує, скільки разів основа степеня має бути помножена сама на себе.
2. У фінансах та економіці — учасник (виставник) міжнародної виставки або ярмарку, який експонує (представляє) свої товари чи послуги.
3. У переносному значенні — явище, предмет або особа, що є яскравим представником, втіленням певної ідеї, напряму, якості тощо.