вигадниця

1. Жінка, яка має багату фантазію, схильна до вигадування, створення уявних образів, сюжетів; фантазерка.

2. Авторка художніх, літературних, музичних або інших творів, що є продуктом творчої уяви; творчиня.

3. Розм. Жінка або дівчина, яка схильна говорити неправду, вигадувати неіснуючі подробиці; брехунка.

Приклади вживання

Приклад 1:
Дехто з гостей підозрює, що вигадниця знову намис­ лила якусь приголомшливу несподіванку. Проте інші вже відчули в повітрі щось недобре і вельми криваве.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: іменник (однина) |