• дук

    1. (звичайно у множині: дуки) — титул вищої знаті в деяких європейських країнах (наприклад, у середньовічній Італії, Англії, Франції), а також особа, що має цей титул; відповідник західноєвропейського титулу «герцог».

    2. (історичне) — титул володарів Молдовського князівства (Молдовського воєводства) у XIV—XIX століттях; господар.

    3. (переносне значення, розмовне) — про людину, яка веде себе надмірно гордовито, наче знатна особа; панич, чванливий пан.

  • дужість

    1. Фізична сила, міцність, здоров’я; здатність витримувати значні навантаження.

    2. Міцність, стійкість, надійність (про матеріали, конструкції, споруди).

    3. Перен. Міць, потужність, інтенсивність (про явища, почуття, процеси).

  • капіляроскоп

    Капіляроскоп — медичний прилад для візуального спостереження за станом капілярів (найменших кровоносних судин) у живих тканинах, зокрема в нігтевому ложі, слизовій оболонці, шкірі.

    Капіляроскоп — метод дослідження, що полягає у використанні такого приладу для діагностики порушень периферичного кровообігу та мікроциркуляції.

  • дужінь

    1. (діал.) Міцна, товста палиця, кийок або жердина, що використовується як опора або знаряддя.

    2. (перен., діал.) Про високого, міцної статури чоловіка; дужак, дужан.

  • капіляропатія

    Капіляропатія — захворювання капілярів, що характеризується порушенням їхньої проникності та функцій, часто з появою петехіальних крововиливів.

    Капіляропатія — загальна назва патологічних станів, пов’язаних з ураженням капілярної (найтоншої) мережі судин у різних органах і тканинах.

  • капілярографія

    Метод дослідження кровообігу в капілярах (найменших судинах) шляхом спостереження за ними під мікроскопом та реєстрації їхнього зображення (фотографування або відеозапис).

  • дужчання

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

    2. (У лінгвістиці, діалектол.) Мовна риса, фонетичне явище, характерне для говірки певної місцевості (зокрема, села Дужчання), що полягає у вимові звука [дж] на місці літери “ч” у певних позиціях.

  • капілярограма

    1. Графічне зображення результатів капілярографії — методу дослідження стану периферичних кровоносних судин (капілярів), що фіксує їхню форму, розміри, швидкість кровотоку та інші параметри.

    2. Конкретний запис (на паперовій стрічці, фотоплівці або в цифровому вигляді), отриманий за допомогою капіляроскопа або іншого спеціального приладу під час дослідження мікроциркуляції крові в капілярах.

  • дужечка

    1. Зменшувально-пестлива форма іменника “дужа” — жінка або дівчина, що відрізняється фізичною силою, міцною статурою.

    2. (переносно) Про жінку або дівчину, яка виявляє значну силу духу, стійкість, енергійність у подоланні труднощів.

    3. (діал., рідк.) Назва великої голки (цвяха) або іншого подовженого міцного предмета.

  • капілярність

    1. Фізичне явище підняття або опускання рідини в вузьких трубках (капілярах), пористих тілах або щілинах під дією сил поверхневого натягу.

    2. Властивість рідин проникати в тонкі канали та пори суцільних тіл завдяки дії сил зчеплення та змочування.