дужість

1. Фізична сила, міцність, здоров’я; здатність витримувати значні навантаження.

2. Міцність, стійкість, надійність (про матеріали, конструкції, споруди).

3. Перен. Міць, потужність, інтенсивність (про явища, почуття, процеси).

Приклади вживання

Приклад 1:
Путерія — міць, сила, дужість («чекаю, аби воно <дитина> убралоси в силу, аби путерії набрало»). Пуцувати — чистити.
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: іменник (однина) |