1. Фізична сила, міцність, здоров’я; здатність витримувати значні навантаження.
2. Міцність, стійкість, надійність (про матеріали, конструкції, споруди).
3. Перен. Міць, потужність, інтенсивність (про явища, почуття, процеси).
Словник Української Мови
Буква
1. Фізична сила, міцність, здоров’я; здатність витримувати значні навантаження.
2. Міцність, стійкість, надійність (про матеріали, конструкції, споруди).
3. Перен. Міць, потужність, інтенсивність (про явища, почуття, процеси).
Приклад 1:
Путерія — міць, сила, дужість («чекаю, аби воно <дитина> убралоси в силу, аби путерії набрало»). Пуцувати — чистити.
— Зеров Микола, “Камена”