дук

[duk] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Історія) –

    (звичайно у множині: дуки) — титул вищої знаті в деяких європейських країнах (наприклад, у середньовічній Італії, Англії, Франції), а також особа, що має цей титул; відповідник західноєвропейського титулу «герцог».

  2. (Історія) –

    (історичне) — титул володарів Молдовського князівства (Молдовського воєводства) у XIV—XIX століттях; господар.

  3. (Лінгвістика) –

    (переносне значення, розмовне) — про людину, яка веде себе надмірно гордовито, наче знатна особа; панич, чванливий пан.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дук, р. дук, д. дук, з. дук, о. дук, м. дук, к. дук

Більше записів