Словник Української Мови
Дукарка — жіночий відповідник до слова “дукар”, який означає: 1) власницю або керівницю дукана (невеликого магазину, крамниці, зазвичай бакалійної або промислової, на Півдні України, в Молдові та на Балканах); 2) продавчиню в такому магазині.
Дукарка — жінка, яка працює в дукані (крамниці), займається продажем товарів, часто бакалійних.
Капіструм — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Яремчанській міській громаді.
1. (від фр. ducat) Застаріла назва золотої монети, що переважно карбувалася в європейських країнах у середньовіччі та в новий час; дукат.
2. (від фр. ducard) Застаріла назва срібної монети, що мала обіг у Франції та деяких інших країнах у XIV–XVII століттях.
1. (Капіс) — місто в провінції Пампанга на острові Лусон у Філіппінах, адміністративний центр однойменної провінції.
2. (Капіс) — провінція в регіоні Західні Вісаї на Філіппінах, розташована на острові Панай.
Капіліцій — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Яремчанській міській громаді.
1. Невеликий магазин, крамничка або торгівельна точка на ринку, базарі, переважно в Криму та на півдні України.
2. Застаріла назва для невеликої лавки або крамниці в деяких регіонах України.
3. У переносному значенні — невеликий, тісний торговий приміщення.
1. Медичний термін, що позначає паразитарне захворювання, спричинене нематодами роду Capillaria, які вражають кишечник, печінку або інші органи людини та тварин; гельмінтоз з групи капіляріозів.
2. Власна назва конкретного захворювання в нозологічній класифікації, синонім до “капіляріозу кишкового” (інвазія Capillaria philippinensis).
1. (іст.) Старовинна золота монета, що карбувалася в Європі (первісно в Італії), а також назва деяких західноєвропейських срібних монет.
2. (перен., розм.) Про заможну, впливову або важливу особу; вельможа, баришник.
3. (діал.) Товстий, грубий кийок; палиця.
Капіляротоксикоз — рідкісна гостра інфекційна хвороба, що характеризується ураженням капілярів (найменших кровоносних судин) з порушенням їхньої проникності, викликана токсинами деяких штамів стафілокока.
Метод дослідження капілярів шкіри та видимих слизових оболонок за допомогою спеціального мікроскопа (капіляроскопа), що застосовується в клінічній діагностиці для оцінки стану периферичного кровообігу та мікроциркуляції.