дужінь

1. (діал.) Міцна, товста палиця, кийок або жердина, що використовується як опора або знаряддя.

2. (перен., діал.) Про високого, міцної статури чоловіка; дужак, дужан.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |