дужінь

[duʒinʲ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Техніка) –

    (діал.) Міцна, товста палиця, кийок або жердина, що використовується як опора або знаряддя.

  2. (Лінгвістика) –

    (перен., діал.) Про високого, міцної статури чоловіка; дужак, дужан.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дужінь, р. дужінь, д. дужінь, з. дужінь, о. дужінь, м. дужінь, к. дужінь

Більше записів