• карбідотвірний

    Який має здатність утворювати карбіди при сплавленні або хімічній взаємодії з вуглецем (переважно про метали).

  • дятлина

    1. Рід однорічних трав’янистих рослин родини бобових, до якого належать кормові культури, такі як конюшина та люцерна.

    2. Розмовна назва конюшини, зокрема червоної або рожевої, що часто зустрічається на луках.

  • карбідосиліцієвий

    1. Який стосується сплаву карбіду кремнію (SiC) з іншими металами або матеріалами, або виготовлений з такого сплаву.

    2. Який містить у своєму складі карбід кремнію як основний або важливий компонент.

  • карбідовий

    1. Який стосується карбіду, містить карбід або виготовлений з карбіду.

    2. Який працює на карбіді, зокрема про освітлювальний прилад (лампа), в якому ацетилен утворюється внаслідок реакції карбіду кальцію з водою.

  • дятлик

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “дятел”: невеликий дятел або молодий дятел.

    2. Рід птахів родини дятлових, наукова назва Picumnus, що поширені в тропіках Америки та Азії й відрізняються дуже малими розмірами.

    3. Розмовна назва деяких видів дрібних дятлів, зокрема, малого строкатого дятла (Dryobates minor).

  • карбідований

    1. (техн.) Оброблений карбідами — сполуками вуглецю з металами або деякими неметалами, що наносяться на поверхню металевих деталей для підвищення їх твердості та зносостійкості.

    2. (метал.) Про сталь або інший метал, поверхневий шар якого насичений вуглецем (карбонізований) для створення твердої оболонки при збереженні в’язкої серцевини.

  • дятленятко

    Дитяча назва пташенята дятла, що використовується для створення ласкавого, зменшувально-пестливого ефекту.

    Персонаж із серії дитячих книжок української письменниці Галини Малик, маленький дятел-дитина, один із мешканців Казкового лісу.

  • карбідний

    1. Який стосується карбіду, містить карбід або використовує карбід у своєму складі або принципі дії.

    2. Який працює на карбіді (ацетилені), що отримується при взаємодії карбіду кальцію з водою (наприклад, карбідна лампа).

  • карбідка

    Карбідка — розмовна назва карбідної лампи, переносного освітлювального пристрою, в якому світло виникає внаслідок спалювання ацетилену, що утворюється при взаємодії карбіду кальцію з водою.

    Карбідка — застосування, метонімічно: сама суміш карбіду кальцію, що використовується для заправки такої лампи.

  • дятленя

    Дитя дятла; пташеня дятла.