Створений із суміші ґрунту та цементу, що використовується в дорожньому та гідротехнічному будівництві для зміцнення основи.
-
ґрунтувальний
1. Який ґрунтується на чомусь, має під собою певну основу, обґрунтований.
2. Який служить основою, базою для чогось; фундаментальний, основоположний.
-
ґрунтувальник
Особа, яка ґрунтує, обґрунтовує щось, надає підстави для чогось; той, хто закладає теоретичні або ідейні основи чого-небудь.
Власна назва періодичного наукового видання (збірника), присвяченого фундаментальним питанням історії, теорії та методології різних галузей знання.
-
ґудз
1. (діал.) Невеликий горбок, пагорб, зазвичай округлої форми.
2. (діал.) Виступ, опуклість на поверхні чогось; бугорок, грудка.
3. (перен., розм.) Про людину низького зросту або кремезної статури.
-
ґудзик
1. Дрібний предмет, зазвичай плоско-опуклої форми з двома або чотирма отворами, що призначений для прикріплення до одягу та застібання через петлю; застібка для одягу.
2. Кнопкоподібний елемент на панелі приладів, одязі або інших виробах, що призначений для керування (натисканням, поворотом) або є декоративною деталлю.
3. Розмовна назва гортані, адамового яблука у людини.
-
ґудзикар
1. Майстер, який виготовляє ґудзики або торгує ними.
2. Рідкісне прізвище українського походження.
-
ґудзикарка
1. Жінка, яка займається виготовленням або продажем ґудзиків.
2. Розм. Про жінку, яка носить одяг з великою кількістю ґудзиків або прикрашений ґудзиками.
-
ґудзикарство
Ґудзикарство — рідкісне застосування слова “ґудзик” у мовленні або тексті; надмірна охайність у вживанні цього слова, що може свідчити про педантичність мовця.
Ґудзикарство — гуморозна назва галузі знань або псевдонауки, яка нібито вивчає ґудзики, їх історію, типологію та використання (за аналогією до термінів на кшталт “кнопкознавство”).
-
ґрунтування
1. Дія за значенням дієслова “ґрунтувати” — створення основи, фундаменту чогось, укріплення, посилення чогось.
2. (перен.) Надання чітких підстав, доказів, аргументів для певних висновків, тверджень або теорій; аргументація.
3. (у техніці, будівництві) Шар спеціального матеріалу (наприклад, ґрунтовки), який наносять на поверхню для поліпшення зчеплення з основним покриттям або для її укріплення.
-
ґрунтувати
1. Покладати в основу чогось, робити вихідним пунктом для міркувань, висновків або дій; обґрунтовувати.
2. (у техніці, будівництві) Створювати міцну основу, фундамент для чогось; укріпляти ґрунт.