Древослів

Словник Української Мови

ґрунтувальник

[ґruntuʋɑlʲnɪk] Іменник

Буква:Ґ

Значення

  1. (Філософія) –

    Особа, яка ґрунтує, обґрунтовує щось, надає підстави для чогось; той, хто закладає теоретичні або ідейні основи чого-небудь.

  2. (Наука) –

    Власна назва періодичного наукового видання (збірника), присвяченого фундаментальним питанням історії, теорії та методології різних галузей знання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ґрунтувальник, р. ґрунтувальника, д. ґрунтувальникові, з. ґрунтувальника, о. ґрунтувальником, м. ґрунтувальникові, к. ґрунтувальнику

Більше записів