карбідований
[kɑrbidoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Техніка) –
(техн.) Оброблений карбідами — сполуками вуглецю з металами або деякими неметалами, що наносяться на поверхню металевих деталей для підвищення їх твердості та зносостійкості.
- (Техніка) –
(метал.) Про сталь або інший метал, поверхневий шар якого насичений вуглецем (карбонізований) для створення твердої оболонки при збереженні в’язкої серцевини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. карбідований, р. карбідованого, д. карбідованому, з. карбідованого, о. карбідованим, м. карбідованім