1. Хімічна сполука вуглецю з металами або деякими неметалами, що зазвичай має високу температуру плавлення та твердість, наприклад, карбід кальцію, карбід кремнію.
2. Розмовна назва карбіду кальцію, речовини, що при взаємодії з водою виділяє ацетилен, який використовується для зварювання металів та в освітлювальних приладах.