1. Отримати якусь нагороду, почесне звання, високе відзначення за заслуги або досягнення; бути удостоєним.
2. (У пасивній конструкції з інфінітивом) Отримати честь, можливість щось зробити або пережити (часто із відтінком іронії).
-
етажерка
Відкрита багатополична меблева конструкція для зберігання та розміщення різних предметів (книг, посуду, прикрас тощо), що складається з декількох горизонтальних поверхів (полиць), розташованих одна над одною на стійках.
Невисокий рухомий стелаж або підставка з полицями, що використовується в торгових залах, складах або побуті для розкладання товарів чи продукції.
-
вдуматися
1. Напрягти розум, увагу, щоб зрозуміти суть чогось, проникнути в глибину явища, проблеми; зануритися в роздуми.
2. Уважно, зосереджено обміркувати, продумати щось, приділивши цьому значний час та розумові зусилля.
-
вдостоїти
1. Нагородити когось, визнати гідним якоїсь честі, відзнаки, нагороди.
2. (застаріле) Удостоїти, зробити когось гідним чогось, сприяти отриманню чогось.
-
вдувний
1. (техн.) Призначений для нагнітання повітря або іншого газу під тиском; що працює на принципі вдування.
2. (мед.) Пов’язаний з введенням (вдуванням) лікарських речовин або газів у порожнини тіла (наприклад, вдувна анестезія).
-
гладкошкірий
1. (Про людину) Який має гладку, ніжну шкіру без помітного волосяного покриву.
2. (Зоол., біол.) Який має гладку, лискуту шкіру без луски, пір’я або густої шерсті (наприклад, про деяких ссавців, земноводних або плазунів).
3. (Перен., розм.) Про людину, яка живе в достатку, у добробуті, не знає тягот і нестач.
-
вдостоєний
1. Той, кого нагороджено, відзначено за заслуги; удостоєний.
2. Той, кому надано високе звання, почесний титул або право на щось; удостоєний.
-
ета-функція
1. У математиці — голоморфна функція, визначена на верхній півплощині комплексної змінної, що є модулярною формою ваги 1/2 і тісно пов’язана з дедекіндовою ета-функцією та модулярним дискримінантом; часто позначається η(τ).
2. У фізиці, зокрема в квантовій теорії поля та теорії струн — аналогічна математична функція, що використовується, наприклад, при описі однопетльових амплітуд (функція Дедекінда).
-
вдуватися
1. Уважно, глибоко вникати в щось, старанно розбиратися в суті чогось, приділяючи пильну увагу деталям.
2. (перен., розм.) Придивлятися, вдивлятися в щось з великою увагою, намагаючись розгледіти або зрозуміти.
-
вдостоюватися
1. Бути удостоєним, отримувати якусь нагороду, звання, честь або визнання за свої заслуги, дії чи якості.
2. (Застаріле) Бути гідним чогось, заслуговувати на щось (часто вживалося в релігійному або моральному контексті).