1. Той, кого нагороджено, відзначено за заслуги; удостоєний.
2. Той, кому надано високе звання, почесний титул або право на щось; удостоєний.
вдостоєний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови