1. Прийняти дитину (переважно дівчинку) до сім’ї на правах рідної дочки згідно з офіційно встановленою законом процедурою.
2. (У переносному значенні) Визнати когось, прийняти як рідну дочку на емоційному рівні, без офіційного оформлення.
Словник Української Мови
1. Прийняти дитину (переважно дівчинку) до сім’ї на правах рідної дочки згідно з офіційно встановленою законом процедурою.
2. (У переносному значенні) Визнати когось, прийняти як рідну дочку на емоційному рівні, без офіційного оформлення.
1. Дієслово доконаного виду до “вдувати”. Насильно ввести повітря або інший газ у когось, щось; нагнітаючи, спрямувати всередину.
2. Перен. Надихнути, вселити якісь думки, почуття, бажання; спричинити появу якоїсь ідеї, стану.
1. Дієслово, що означає легкий, ніжний дотик або погладжування рукою, долонею, як правило, з метою виявити ласку, заспокоїти або насолодитися відчуттям гладкій поверхні.
2. (Розм.) У переносному значенні — лестити, вмовляти когось ласкавими словами, завойовувати чиюсь прихильність.
1. Напружено, глибоко розмірковувати над чимось, намагаючись зрозуміти суть; вникати у зміст, деталі чогось.
2. Приділяти серйозну увагу чомусь, старанно аналізувати щось, обдумувати.
1. (про жінку) Стати комусь дочкою внаслідок усиновлення або вдочеріння; бути прийнятою в сім’ю як дочка.
2. (переносно, рідко) Увійти в сім’ю, коло близьких людей або пристосуватися до нового середовища, набувши ролі, аналогічної дочці.
1. Прикметник до іменника “етажерка”: призначений для етажерки, властивий їй, що стосується етажерки.
2. Такий, що має вигляд або конструкцію, подібну до етажерки; багатоярусний, розташований у кілька ярусів один над одним.
1. Прислівник до слова “вдумливий”; так, що виражає глибоке зосередження на думках, характеризується уважним, серйозним ставленням до чогось, сповнений роздумів.
2. Уважно, старанно, з повним розумінням суті (про сприйняття, вивчення, читання тощо).
1. Прийняти дитину (переважно дівчинку) до сім’ї на правах рідної дочки згідно з офіційно встановленою юридичною процедурою.
2. (У переносному значенні) Зробити когось, щось своїм, близьким, прийняти під опіку, захопитися чимось.
1. Властивість предмета, поверхні, яка є рівною, без виступів, шорсткості або нерівностей; відсутність шорсткості.
2. Переносно: плавність, безперешкодність, відсутність ускладнень у перебігу, розвитку чого-небудь (наприклад, процесу, розмови).
3. У техніці, мистецтві та інших галузях: характеристика лінії, форми або руху, що відрізняється відсутністю різких зламів, перепадів, плавністю контурів.
1. Такий, що відрізняється глибоким, серйозним мисленням, здатністю або схильністю вдумуватися в суть справи, явища; задумливий, міркувальний.
2. Виконаний з розумінням суті, з ретельним обмірковуванням; свідчить про уважне, серйозне ставлення.