• вдочеряти

    1. Прийняти дитину (переважно дівчинку) до сім’ї на правах рідної дочки згідно з офіційно встановленою законом процедурою.

    2. (У переносному значенні) Визнати когось, прийняти як рідну дочку на емоційному рівні, без офіційного оформлення.

  • вдунути

    1. Дієслово доконаного виду до “вдувати”. Насильно ввести повітря або інший газ у когось, щось; нагнітаючи, спрямувати всередину.

    2. Перен. Надихнути, вселити якісь думки, почуття, бажання; спричинити появу якоїсь ідеї, стану.

  • гладнути

    1. Дієслово, що означає легкий, ніжний дотик або погладжування рукою, долонею, як правило, з метою виявити ласку, заспокоїти або насолодитися відчуттям гладкій поверхні.

    2. (Розм.) У переносному значенні — лестити, вмовляти когось ласкавими словами, завойовувати чиюсь прихильність.

  • вдумуватися

    1. Напружено, глибоко розмірковувати над чимось, намагаючись зрозуміти суть; вникати у зміст, деталі чогось.

    2. Приділяти серйозну увагу чомусь, старанно аналізувати щось, обдумувати.

  • вдочеритися

    1. (про жінку) Стати комусь дочкою внаслідок усиновлення або вдочеріння; бути прийнятою в сім’ю як дочка.

    2. (переносно, рідко) Увійти в сім’ю, коло близьких людей або пристосуватися до нового середовища, набувши ролі, аналогічної дочці.

  • етажерковий

    1. Прикметник до іменника “етажерка”: призначений для етажерки, властивий їй, що стосується етажерки.

    2. Такий, що має вигляд або конструкцію, подібну до етажерки; багатоярусний, розташований у кілька ярусів один над одним.

  • вдумливо

    1. Прислівник до слова “вдумливий”; так, що виражає глибоке зосередження на думках, характеризується уважним, серйозним ставленням до чогось, сповнений роздумів.

    2. Уважно, старанно, з повним розумінням суті (про сприйняття, вивчення, читання тощо).

  • вдочерити

    1. Прийняти дитину (переважно дівчинку) до сім’ї на правах рідної дочки згідно з офіційно встановленою юридичною процедурою.

    2. (У переносному значенні) Зробити когось, щось своїм, близьким, прийняти під опіку, захопитися чимось.

  • гладкість

    1. Властивість предмета, поверхні, яка є рівною, без виступів, шорсткості або нерівностей; відсутність шорсткості.

    2. Переносно: плавність, безперешкодність, відсутність ускладнень у перебігу, розвитку чого-небудь (наприклад, процесу, розмови).

    3. У техніці, мистецтві та інших галузях: характеристика лінії, форми або руху, що відрізняється відсутністю різких зламів, перепадів, плавністю контурів.

  • вдумливий

    1. Такий, що відрізняється глибоким, серйозним мисленням, здатністю або схильністю вдумуватися в суть справи, явища; задумливий, міркувальний.

    2. Виконаний з розумінням суті, з ретельним обмірковуванням; свідчить про уважне, серйозне ставлення.