1. Член або прихильник Бунду — загальноєврейської соціалістичної робітничої організації, що діяла в Російській імперії, Польщі та Литві з кінця XIX до середини XX століття.

2. У розширеному значенні — людина, яка дотримується ідей бундизму, тобто соціалістичної течії, що поєднувала марксизм з вимогами національно-культурної автономії для єврейського населення.

1. Властивість за значенням прикметника “бундючний”; вираження гордовитості, пихи, зарозумілості, що супроводжується надутістю, важливим виглядом.

2. Розм. Надутість, об’ємистість форми чого-небудь; товстота, грубість.

1. Властивість за значенням прикметника “бундюжний”; зарозумілість, пихатість, чванливість, задиркуватість.

2. Розм. Набряклість, опуклість, випинання чогось.

1. Політична ідеологія та практика Єврейського соціалістичного робітничого союзу (Бунду), що діяв у Російській імперії та Східній Європі наприкінці XIX — першій половині XX століття, яка поєднувала марксизм з вимогами національно-культурної автономії для єврейського населення.

2. У переносному значенні — різновид національного комунізму або соціалізму, що робить акцент на поєднанні класової боротьби з національними інтересами певної етнічної групи.

1. Напрям у японському живопису періоду Едо (XVII–XIX ст.), що виник серед вчених-літераторів (бундзин) і характеризується вільним, експресивним стилем, натхненним китайськими зразками, використанням туші та мінімалістичною палітрою; також відомий як “живопис вчених” або “нанга”.

2. Стиль або окремий твір мистецтва, створений у рамках цього напряму, для якого характерні каліграфічність мазка, ліричні пейзажі, зображення рослин (найчастіше бамбука, орхідеї, сливи, хризантеми) та відмова від професійної техніки шкіл живопису на користь особистої виразності.

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Закарпатській області, Ужгородському районі; належить до Великоберезнянської селищної громади.

2. Розмовна назва мінеральної води, що видобувається з джерел поблизу села Бундз; характеризується гідрокарбонатно-натрієвим складом і вважається лікувально-столовою.

1. Однопалатний парламент Федеративної Республіки Німеччина, найвищий представницький і законодавчий орган країни, що обирається на загальних виборах.

2. Історично — нижня палата парламенту Північнонімецького союзу (1867–1871), а згодом — загальнонімецький парламент Німецької імперії (1871–1933).

1. Вища законодавча палата парламенту Німеччини, що представляє інтереси федеральних земель (Бундесляндів) у державному управлінні; утворена з представників урядів цих земель.

2. Назва федеральної ради (уряду) в Австрії та Швейцарії, що виконує функції виконавчої влади.

Бундесмарине — офіційна назва військово-морських сил Федеративної Республіки Німеччина, створених у 1956 році як складова частина об’єднаних збройних сил (Бундесверу).

Бундесвер — збройні сили Федеративної Республіки Німеччина, створені в 1955 році та складаються з сухопутних військ, військово-повітряних сил, військово-морських сил, а також об’єднань санітарної служби та органів забезпечення.