Значення
- (Історія) –
Член або прихильник Бунду — загальноєврейської соціалістичної робітничої організації, що діяла в Російській імперії, Польщі та Литві з кінця XIX до середини XX століття.
- (Історія) –
У розширеному значенні — людина, яка дотримується ідей бундизму, тобто соціалістичної течії, що поєднувала марксизм з вимогами національно-культурної автономії для єврейського населення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бундівець, р. бундівця, д. бундівцеві, з. бундівця, о. бундівцем, м. бундівцеві, к. бундівцю