бундівець

[bundiʋɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Член або прихильник Бунду — загальноєврейської соціалістичної робітничої організації, що діяла в Російській імперії, Польщі та Литві з кінця XIX до середини XX століття.

  2. (Історія) –

    У розширеному значенні — людина, яка дотримується ідей бундизму, тобто соціалістичної течії, що поєднувала марксизм з вимогами національно-культурної автономії для єврейського населення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бундівець, р. бундівця, д. бундівцеві, з. бундівця, о. бундівцем, м. бундівцеві, к. бундівцю

Більше записів