1. Панування, переважання, домінування в якійсь сфері, зокрема в політиці, економіці тощо; гегемонія.
2. Керівництво, провід, лідерство в якійсь справі або серед певної групи людей.
3. Заст. Першість, перевага у чомусь; верховенство.
-
екотоксикологія
Наука, що вивчає вплив токсичних речовин (забруднювачів) на екосистеми, популяції та види живого, а також їх поширення, перетворення та накопичення в навколишньому середовищі.
Розділ токсикології, що займається дослідженням шкідливих ефектів хімічних, фізичних та біологічних факторів на організми в природних умовах, зокрема в контексті їхньої взаємодії в екологічних системах.
-
галтирь
1. (діал.) Глибоке місце в річці, яке утворилося внаслідок вимивання ґрунту; водовій, вир.
2. (діал.) Швидка течія на річці, перекат.
3. (діал.) Гучний, бурхливий потік води; водоспад, поріг.
-
верховодка
1. Дрібна прісноводна риба родини коропових (Leucaspius delineatus), що мешкає у стоячих або повільних водах, має сріблясте видовжене тіло та характерну темну смужку уздовж бокової лінії.
2. Рід риб (Leucaspius), до якого належить цей вид, представлений у фауні України.
-
верховодиця
1. Жінка, яка займає вище становище, керує чимось або має владу над іншими; голова, керівниця, старша.
2. Жінка, яка прагне нав’язувати свою волю, схильна командувати та керувати іншими; ватажок, провідниця (часто з відтінком несхвалення).
-
екотип
1. Сукупність особин певного виду рослин або тварин, що пристосувалися до конкретних місцевих умов середовища (наприклад, ґрунту, клімату) і набули стійких морфологічних або фізіологічних відмінностей, але не втратили здатність схрещуватися з іншими популяціями цього виду.
2. У більш широкому сенсі — різновид, форма живого організму, що характеризується специфічними адаптаціями до певного типу екологічного середовища або географічного регіону.
-
верховода
1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дніпра, що протікає Чернігівською областю.
2. Застаріла назва річки Ворскла, лівої притоки Дніпра.
-
галтельний
1. (столярн.) Призначений для виготовлення галтелей (округлих виступів, виїмок або жолобків на поверхні деталі); що має форму галтели.
2. (тех.) Стосовний до галтелі (округлого переходу між двома поверхнями деталі, що з’єднуються під кутом).
-
ґанджуватий
1. Який має ґандж, тобто схильний до незадоволення, ображатися, бути невдоволеним, злобним або примхливим; буркотливий, сварливий.
2. Який виражає незадоволення, злість або примхливість; похмурий, насуплений.
-
верховод
1. Той, хто верховодить, керує, розпоряджається; провідник, ватажок, лідер.
2. Риба родини коропових (Leuciscus cephalus), поширена у прісних водоймах Європи; головень, головль.