екотип

[ɛkotɪp] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Біологія) –

    Сукупність особин певного виду рослин або тварин, що пристосувалися до конкретних місцевих умов середовища (наприклад, ґрунту, клімату) і набули стійких морфологічних або фізіологічних відмінностей, але не втратили здатність схрещуватися з іншими популяціями цього виду.

  2. (Біологія) –

    У більш широкому сенсі — різновид, форма живого організму, що характеризується специфічними адаптаціями до певного типу екологічного середовища або географічного регіону.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. екотип, р. екотипу, д. екотипові, з. екотип, о. екотипом, м. екотипі, к. екотипе

Більше записів