Словник Української Мови
1. (мед.) Характерно для дебілів; з ознаками дебілізму — вродженого слабоумства, що проявляється в обмеженому мисленні, недостатньому розумовому розвитку.
2. (перен., розм., зневажл.) Нерозумно, безглуздо, примітивно; так, як властиво людині обмежених розумових здібностей.
1. Військова посада в арміях деяких країн, зокрема в арміях Російської імперії та СРСР, — службовець, відповідальний за розміщення військ на квартирах (у житлах), за постачання їх продовольством та фуражем, а також за розвідувальну службу.
2. У сучасних збройних силах низки держав — офіцер штабу, який займається питаннями планування маршів, розквартирування та постачання військ у польових умовах.
3. Історично — у запорозькому козацтві: виборна адміністративна посада в курені, помічник курінного отамана, який відав господарськими справами, харчуванням та розміщенням козаків.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “квартира”: невелика квартира, зазвичай з однією або двома кімнатами.
2. (у спеціальному контексті) Окреме приміщення для проживання, часто тимчасове або службове, у громадській будівлі, на підприємстві тощо (наприклад, квартирка сторожа, квартирка при театрі).
3. (заст., розм.) Невелике житлове приміщення, кімната, що здається внайми.
1. Жінка або дівчина, яка наймає житло (кімнату, квартиру тощо) у власника за плату, мешканка, що проживає на умовах найму.
2. Застаріле: мешканка, яка живе в одному будинку чи квартирі з іншими, не будучи членом родини господарів; постійна або тимчасова мешканка.
1. (про твір мистецтва, літератури тощо) Вперше публічно демонструватися, ставати відомим глядачам, читачам; робити свій дебют.
2. (у карткових іграх, перев. у бриджі) Робити перший хід у грі, відкривати гру певною картою або мастю.
Вперше виступити на публіці, розпочати свою діяльність у якій-небудь галузі (про артиста, спортсмена, письменника тощо).
Вперше з’явитися, почати функціонувати (про виставу, виріб, проект тощо).
У шахах та інших настільних іграх: зробити перший хід, розпочати партію.
Особа, яка наймає житло (кімнату, квартиру тощо) у власника за договором найму (оренди) для тимчасового проживання.
Тварина або рослина, що живе в організмі, гнізді, норі іншої тварини, використовуючи її як середовище існування, але не шкодячи їй (у біології).
Застаріле: мешканець, житель певного приміщення або місця.
1. Окреме житле приміщення в будинку, що має окремий вхід і складається з однієї або кількох кімнат, кухні, санвузла та призначене для постійного проживання однієї сім’ї.
2. Помешкання, яке знімають або наймають для тимчасового проживання.
3. Застаріле: розташування військ, урядових установ або окремих осіб на постійний або тимчасовий постой у населеному пункті (наприклад, “станова квартира”, “квартира полку”).