дебют

1. Перша поява артиста, спортсмена, науковця тощо на публіці, перед аудиторією або в новій якості; початок діяльності в якій-небудь галузі.

2. Початкова стадія, перша частина шахової або шашкової партії, в якій розвиваються сили та здійснюється основне розташування фігур.

3. У театрі та кіно: перша вистава або фільм, з якого починається кар’єра актора, режисера тощо; також перший публічний виступ музиканта або колективу.

4. У літературі та мистецтві: перший твір автора, що опублікований або представлений публіці, або перший етап творчості.

Приклади вживання

Приклад 1:
Дванадцять років тому вивівши на паризьку сцену живого слона (замість віслюка) в першому акті «Паяців» Леонкавалльо, митець ніби проголосив: «Це лише дебют. А далі буде».
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Пiв‑упаковки транквiлiзаторiв плюс бритва, ‑i ви‑бачте за невдалий дебют. Старалася щиро, на совiсть, а що нi фiга не вийшло, то чеснiше одразу здати карти — не гравець iз мене й зараз, далi буде ще хрєновiше: просвiтку не видно, а сили вже не тi: не дєвочка.
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

Приклад 3:
Так що сьогоднi дебют: пародiя на «Лiлюлi». I Льоля надзвичайно наелектризована.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”

Частина мови: іменник (однина) |