Значення
-
Жінка або дівчина, яка наймає житло (кімнату, квартиру тощо) у власника за плату, мешканка, що проживає на умовах найму.
-
Застаріле: мешканка, яка живе в одному будинку чи квартирі з іншими, не будучи членом родини господарів; постійна або тимчасова мешканка.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. квартирантка, р. квартирантки, д. квартирантці, з. квартирантку, о. квартиранткою, м. квартирантці, к. квартирантко
Приклади з художньої літератури
-
Кожне подружжя – в рожеву клітку,
цвіте родинності квітка-химера,
доцентові-педику – неповнолітку,
студентові-медику – вдову мільйонера.
‘
Вінець творіння – вихід на рандку!
Зітхання в гущавині після смерку –
люби квартирантку або лаборантку,
або бригадирку, або інженерку!
Даруєш кохання небесну манку,
і ми потрапляємо в цю приманку:
кастратові-тенору – німфоманку,
глухому сатирові – меломанку,
а неврастеніку типу маньячного –
робітницю заводу коньячного…
‘
Пане Базю! Ти гориш,
ніби прищ.
Пане Базю! Мерехтиш?
Мерехти ж!— Юрій Андрухович