1. Стосовний до квартир’єра, властивий йому; призначений для квартир’єра.
2. Стосовний до військового підрозділу (квартир’єрів), що виконує завдання з розвідки місцевості та підготовки розташування для основної частини військ.
Словник Української Мови
1. Стосовний до квартир’єра, властивий йому; призначений для квартир’єра.
2. Стосовний до військового підрозділу (квартир’єрів), що виконує завдання з розвідки місцевості та підготовки розташування для основної частини військ.
1. (від фр. débuter) Вперше виступати на сцені, у кіно, на спортивних змаганнях тощо; робити дебют.
2. (перен.) Вперше заявляти про себе в якій-небудь галузі діяльності, демонструвати свої здібності, знання.
1. (історичне) Військовослужбовець, який у російській армії XVIII–XIX століть виконував обов’язки орендаря або управителя будинку для розміщення військової частини, відповідав за постачання та розквартирування солдатів.
2. (застаріле) Орендар або управитель житлового будинку, квартир; особа, що знімала та здавала в оренду житлові приміщення.
1. Густий, важкопрохідний ліс, чаща, хаща; глушина, нетря.
2. Заросла, болотиста місцевість; непрохідне болото з чагарниками.
3. (переносно) Важкодоступне, відокремлене місце; глушина, захолустя.
1. Музичний інтервал, що становить чверть тону, найменший інтервал у традиційній європейській системі рівномірно темперованого строю; чвертьтоновий інтервал.
2. Рідкісна назва музичного інструмента (зокрема, струнного смичкового) з діапазоном звучання на кварту вище, ніж у звичайного варіанту (наприклад, квартинка-скрипка).
1. (спеціальне) Піддаватися процесу дебромування — видалення броміду срібла з фотоматеріалів (плівки, фотопаперу) після фіксації, що робить зображення стійким до світла.
2. (переносне, рідковживане) Позбавлятися чогось інтенсивного, насиченого, надмірного; «вибілюватися», втрачати виразність або силу.
1. (істор.) Одна з чотирьох частин, на які ділили деякі міста в Україні у XVI–XVIII століттях; адміністративно-територіальна одиниця в міському устрої.
2. (істор.) Грошова одиниця та монета, що дорівнювала чверті (1/4) іншої монети, зокрема польського злотого або українського карбованця; чвертак.
3. (заст.) Міра площі або об’єму, що дорівнює чверті якої-небудь іншої міри.
4. (муз., заст.) Чверть ноти, музична тривалість.
1. У статистиці: значення, що ділить упорядковану вибірку даних на чотири рівні за обсягом частини; розрізняють перший (нижній), другий (медіана) та третій (верхній) квартилі.
2. У наукометрії та бібліометрії: категорія наукових журналів, визначена за їх імпакт-фактором у межах тематичної рубрики; журнали ранжуються за цим показником і діляться на чотири групи (Q1, Q2, Q3, Q4), де Q1 — найвищий квартиль.
1. (у хімії) видаляти бром з речовини, звільняти від брому.
2. (у технології) проводити процес дебромування, тобто відщеплювати атоми брому від молекули органічної сполуки.
1. Поводитися галасливо, нестримано, влаштовувати безлад, скандал; буянити.
2. Розгульно, марнотратно проводити час; гультяювати.