Значення
-
(історичне) Військовослужбовець, який у російській армії XVIII–XIX століть виконував обов’язки орендаря або управителя будинку для розміщення військової частини, відповідав за постачання та розквартирування солдатів.
-
(застаріле) Орендар або управитель житлового будинку, квартир; особа, що знімала та здавала в оренду житлові приміщення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. квартир'єр, р. квартир'єра, д. квартир'єрові, з. квартир'єра, о. квартир'єром, м. квартир'єрі, к. квартир'єре