1. Густий, важкопрохідний ліс, чаща, хаща; глушина, нетря.
2. Заросла, болотиста місцевість; непрохідне болото з чагарниками.
3. (переносно) Важкодоступне, відокремлене місце; глушина, захолустя.
Словник Української Мови
Буква
1. Густий, важкопрохідний ліс, чаща, хаща; глушина, нетря.
2. Заросла, болотиста місцевість; непрохідне болото з чагарниками.
3. (переносно) Важкодоступне, відокремлене місце; глушина, захолустя.
Приклад 1:
Німим отверзуться уста; Прорветься слово, як вода, І дебрь-пустиня неполита, Зцілющою водою вмита, Прокинеться; і потечуть Веселі ріки, а озера Кругом гаями поростуть, Веселим птаством оживуть. Оживуть степи, озера, І не верствовії, А вольнії, широкії, Скрізь шляхи святії Простеляться; і не найдуть Шляхів тих владики, А раби тими шляхами Без ґвалту і крику Позіходяться докупи, Раді та веселі.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”