дебіл

1. Медичний термін: особа з найлегшим ступенем розумової відсталості (олігофренії), що характеризується значною недоразкістю мислення, але збереженням можливості набувати елементарних навичок.

2. Розмовне, образливе: дуже обмежена, нерозумна людина; дурень, недоумок.

Приклади вживання

Приклад 1:
С. П. Якийсь дебіл. І заступав мені дорогу.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: іменник (однина) |