1. Тюркомовний народ, корінне населення Республіки Башкортостан (Російська Федерація).

2. Представники цього народу.

1. Представник тюркомовного народу, що становить корінне населення Башкортостану (Російська Федерація), а також живе в сусідніх регіонах.

2. Заст. Уроженець або мешканець історичної області Башкирія (нині Республіка Башкортостан), незалежно від національності.

1. Представник тюркомовного народу, що становить корінне населення Республіки Башкортостан (Російська Федерація), а також живе в інших регіонах Росії та сусідніх країнах.

2. (у значенні прикметника) Стосунний до Башкортостану, башкирів або їхньої мови та культури (напр., башкирська мова, башкирський костюм).

1. Розмовне, часто зневажливе позначення голови людини.

2. Переносно: про людину як носія розуму, кмітливості (зазвичай у вислові “мати башку на плечах”).

3. Заст. або регіон. Голова, череп тварини.

1. (історичне) Грошова одиниця в Османській імперії, срібна монета, що переважно карбувалася в XVII–XVIII століттях і мала обіг, зокрема, на українських землях, що перебували під турецьким впливом або контролем.

2. (переносне, розмовне) Гроші, грошові кошти (зазвичай у множині).

1. Башибузук — нерегулярний солдат османської армії, що відрізнявся жорстокістю та недисциплінованістю, найманець, який не отримував постійної платні, а живився за рахунок грабунків.

2. Башибузук — переносно: жорстока, нестримана, жорстока людина; головоріз.

1. (історичне) Титул військового та цивільного начальника, а також форма звертання до намісника провінції або вищого військового чиновника в Османській імперії.

2. (переносне значення, розмовне) Про людину, яка поводиться владно, наказуючи або розпоряджаючись іншими; ватажок, начальник (часто іронічно).

1. Зменшувальна форма від слова “бак”: невелика ємність для рідини, часто частина технічного пристрою (наприклад, паливний бачок, бачок унітазу).

2. Розмовна назва м’язового рельєфу на тілі людини, що виступає при напруженні (наприклад, біцепс, прес).

3. Діалектне позначення невеликого ставка, водойми або басейну.

1. Властивість за значенням прикметника “бачний”; здатність бачити, розрізняти зір; виразність, помітність.

2. Уважність, пильність, здатність передбачати, прозорливість.

3. Застаріле: зір, зорова здатність.

1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на певну місцевість або рід занять предків.

2. У місцевих говірках — зменшувальна форма від слова “баба” у значенні літньої жінки, часто з відтінком зневажливості або жартівливості.

3. (Заст., діал.) Можлива назва невеликих водойм, боліт або калюж, пов’язана з коренем “бак-” (вологий, багнистий).