баша

[bɑʃɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    (історичне) Титул військового та цивільного начальника, а також форма звертання до намісника провінції або вищого військового чиновника в Османській імперії.

  2. (Лінгвістика) –

    (переносне значення, розмовне) Про людину, яка поводиться владно, наказуючи або розпоряджаючись іншими; ватажок, начальник (часто іронічно).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. баша, р. баші, д. баші, з. башу, о. башею, м. баші, к. баша

Більше записів