1. Розмовне, часто зневажливе позначення голови людини.
2. Переносно: про людину як носія розуму, кмітливості (зазвичай у вислові “мати башку на плечах”).
3. Заст. або регіон. Голова, череп тварини.
башка
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тіпа, у кого лучче башка варить — той і буде краще іграть. Ето, уви, неправда.
— Невідомий автор
Приклад 2:
Нема вже: «Секiм-башка!» З партiї мене вигнано, не пам’ятаю за що, здається, не вносила три мiсяцi членських. Проте це єрунда: мене й так би вигнали.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”
Частина мови: іменник (однина) |