Словник Української Мови
1. Зробити легкий, короткий рух головою зверху вниз, зазвичай як знак згоди, вітання, схвалення або заклику до дії.
2. Переносно: виразити згоду, схвалення або підтвердження словами чи жестом.
3. Про предмети: схилитися, нахилитися вперед або вниз під вагою або від руху.
Позбавлений індивідуальних рис, оригінальності або особистого характеру; уніфікований, безособовий.
Про процес або результат, коли щось втрачає зв’язок з конкретною особою або стає анонімним, без можливості ідентифікації джерела чи автора.
У філософії та психології — стан, при якому людина відчуває втрату власної індивідуальності, відчуженість від себе, своїх думок, почуттів або дій.
1. (діал.) Те саме, що кивок — короткий рух головою зверху вниз або знизу вгору, що виражає згоду, привітання, підкликання або інший сигнал.
2. (діал., перен.) Легка, ледве помітна ознака чогось, натяк.
3. (діал.) Частина ткацького верстата, деталь у механізмах, що здійснює коливальний або похилий рух.
Втрачати властивості пасиву, переходити з пасивного стану в активний (у хімії про метали).
Втрачати властивість пасиву, ставати активним, діяльним (переносне значення).
1. Рідкісне прізвище українського походження.
2. (діал.) Той, хто часто киває головою; також — кивільник, кивака.
3. (діал., заст.) Механізм або пристрій у формі важеля, що здійснює коливальні рухи, нахили (наприклад, у техніці чи в побуті).
1. Робити кивки головою, нахиляти голову вперед і назад або вниз-уверх, часто як знак згоди, вітання, схвалення або заклику до дії.
2. Перен. Погоджуватися, визнавати щось, давати згоду (часто мовчки або без вагань).
3. Рідк. Хитатися, похитуватися, втрачати стійкість (про предмети).
1. У техніці: усувати пасивний стан металу, зокрема алюмінію, шляхом хімічної або електрохімічної обробки для підвищення його реакційної здатності.
2. У технології: знімати захисну оксидну плівку з поверхні металу для поліпшення адгезії (зчеплення) при подальших процесах, наприклад, лудінні, зварюванні або нанесенні покриттів.
1. Робити легкий, невеликий рух головою вперед і вниз, або вниз і назад, здебільшого як знак згоди, привітання, схвалення або заклику до дії.
2. Перен. Погоджуватися з кимось, виражати свою згоду, часто мовчки або пасивно.
3. Розм. Обіцяти щось, але не виконувати; говорити неправду або обманювати.
4. Розм., заст. Вагатися, не рішуче чинячи опір; поступатися під тиском.
1. Дія за значенням дієслова “кивати” — рух головою зверху вниз або з боку в бік, що може виражати згоду, привітання, схвалення, сонливість або задуму.
2. Переносно — схвальна чи згодна реакція на щось, часто безглузда або автоматична; формальна чи поверхнева підтримка.
3. У техніці — небажані коливальні рухи, похитування деталі чи механізму (наприклад, передньої осі автомобіля) навколо вертикальної осі.
1. Припинити бути членом політичної партії, вийти з її складу; втратити партійну належність.
2. У широкому сенсі — відійти від активної політичної діяльності або ідеології певної партії.