1. (у нафтопереробці) Втрачати парафін, очищатися від парафінових компонентів (про нафту, нафтопродукти).
2. (у технології) Піддаватися процесу видалення парафіну з поверхні або з об’єкта.
-
кибалочка
Кибалочка — власна назва української народної пісні ліричного змісту, а також мелодія до неї, що належить до жанру веснянок-гаївок.
Кибалочка — традиційна українська народня гра-хоровод, яка супроводжується виконанням однойменної пісні та імітує рухи коливання (хитання).
-
депарафінувати
1. Піддавати нафтопродукти (мастила, оливи тощо) спеціальній обробці для видалення парафіну з метою покращення їхніх експлуатаційних властивостей (наприклад, зниження температури застигання).
2. Очищати, звільняти від парафіну (наприклад, медичні препарати, тканини).
-
кибалка
1. (діал.) Невелика дерев’яна посудина з кришкою, зроблена з цільного шматка дерева (здебільшого липи), призначена для зберігання сипких продуктів (крупів, борошна) або невеликих речей; невелика кадубка, бондарний виріб.
2. (переносно, діал.) Про повну, налиту, округлу форму чогось; про товсту, низьку людину.
-
депарафінований
1. (про нафтопродукти) такий, з якого видалено парафін або парафінові сполуки в процесі спеціальної хімічної обробки.
2. (про олію) така, що пройшла процес депарафінізації — охолодження та фільтрацію для видалення природних воскоподібних речовин, що забезпечує її прозорість і стійкість до каламутіння.
-
кзилординець
Кзилординець — мешканець або уродженець селища Кзил-Орда (нині місто Кизилорда) у Казахстані.
-
кзил-ординський
1. Стосовний до міста Кзил-Орда (нині — Кизилорда) в Казахстані, пов’язаний із ним.
2. Стосовний до Кзил-Ординської області Казахстану, розташований або створений на її території.
-
депалаталізований
1. (у фонетиці) такий, що втратив палатальність (піднесення середньої частини спинки язика до твердого піднебіння), перестав бути м’яким; про звук, зокрема приголосний.
2. (у мовознавстві) такий, що стосується втрати палаталізації або її результату; про фонетичний процес, явище чи стан.
-
кзил-орда
1. (історичний термін) Назва однієї з двох частин (улусів) Золотої Орди, що утворилася після її розпаду в XV столітті; також відома як Кок-Орда (“Блакитна Орда”). Займала території східніше річки Волги, включаючи західний Казахстан та Середню Азію. Протиставлялася Ак-Орді (“Білій Орді”).
2. (переносне значення, розмовне) Про безлад, хаотичне скупчення людей, галасливе й неорганізоване зібрання; плутанина, метушня.
-
деонтологічний
1. Стосовний до деонтології, пов’язаний із вченням про моральний обов’язок і професійну етику, особливо в медицині.
2. Відповідний нормам професійної етики та обов’язку; такий, що ґрунтується на принципах деонтології.