Словник Української Мови
1. (від англ. Kyiv) Скорочена форма назви столиці України — міста Київ, що вживається переважно в інтернет-спільнотах, соціальних мережах, неформальному листуванні або як частина хештегів (наприклад, #кив).
2. (від англ. keef, kief) У контексті культури вживання коноплі — сукупність залозистих трихом (кристалоподібних частинок), що зіскрібаються з поверхні квіток конопель і містять високу концентрацію канабіноїдів; використовується як сильнодіюча психоактивна речовина.
1. Позбавляти партійного характеру, партійної належності або партійного впливу; робити безпартійним, позапартійним.
2. У контексті історичних подій середини XX століття: примусово виселяти, депортувати представників певної партії або політичної групи з країни або регіону.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі.
2. (рідко, заст.) Вживається як синонім до слова «кибка» у значенні невеликої будівлі, хатини, куреня, часто з негативним відтінком (про бідне, незручне житло).
1. Який стосується департизації — процесу усунення впливу політичної партії (переважно комуністичної) на державні інституції та суспільне життя, а також розпуску її структурних підрозділів у державних органах, армії, навчальних закладах тощо.
2. Який був позбавлений партійного впливу, контролю чи ідеології; очищений від партійних структур.
1. Напрямок на мекканську святиню Каабу, який мусульмани зобов’язані дотримуватися під час щоденної молитви (намазу) та здійснення деяших інших ритуалів.
2. У переносному значенні — головна мета, об’єкт прагнень, поклоніння або шанування.
1. Стосунковий до департаменту як структурного підрозділу центрального органу виконавчої влади, міністерства або іншої великої установи; властивий департаменту, що належить до нього.
2. Стосунковий до департаменту як адміністративно-територіальної одиниці в деяких країнах (наприклад, у Франції, Колумбії).
1. Легкий критий візок, пересувне житло у вигляді воза з верхом із вовни, тканини або шкіри, що використовувалося кочовими народами (наприклад, у кримських татар, калмиків, народів Середньої Азії).
2. Застаріла назва будь-якого простого критого воза, фури або дорожнього екіпажу.
3. Переносно: тимчасове, примітивне житло або притулок.
Кибисть — власна назва річки в Україні, лівої притоки Дніпра, що протікає територією Черкаської області.
1. Відомство, центральний орган державного управління, що входить до складу міністерства або уряду; управління.
2. Адміністративно-територіальна одиниця в деяких країнах (наприклад, у Франції, Колумбії).
3. Відділ, сектор або підрозділ у складі великої установи, організації, фірми, підприємства (наприклад, департамент продажів, департамент логістики).
1. (морський термін) Прямокутний дерев’яний ящик для зберігання особистих речей або різноманітних корабельних припасів на судні.
2. (застаріле, діалектне) Велика дерев’яна посудина (діжка, кадка), часто використовувана для зберігання рідин або сипучих продуктів.
3. (переносне значення, розмовне) Велика, незграбна або переповнена чимось ємність, а також про безладну купу речей.