кивати

1. Робити легкий, невеликий рух головою вперед і вниз, або вниз і назад, здебільшого як знак згоди, привітання, схвалення або заклику до дії.

2. Перен. Погоджуватися з кимось, виражати свою згоду, часто мовчки або пасивно.

3. Розм. Обіцяти щось, але не виконувати; говорити неправду або обманювати.

4. Розм., заст. Вагатися, не рішуче чинячи опір; поступатися під тиском.

Приклади вживання

Приклад 1:
Кивати — 1) хитати головою; махати рукою; рухати пальцем, подаючи знак; 2) зачіпати, красти, зазіхати («я чужого не люблю кивати»). Кинути — також: 1) ворухнути («не міг ні руков, ні но-гов кинути»); 2) торкнутись («якби ні жінка мізинним пальцем кинула»).
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: дієслово () |