1. Рідкісне прізвище українського походження.
2. (діал.) Той, хто часто киває головою; також — кивільник, кивака.
3. (діал., заст.) Механізм або пристрій у формі важеля, що здійснює коливальні рухи, нахили (наприклад, у техніці чи в побуті).
кивач
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |