Значення
-
Рідкісне прізвище українського походження.
-
(діал.) Той, хто часто киває головою; також — кивільник, кивака.
-
(діал., заст.) Механізм або пристрій у формі важеля, що здійснює коливальні рухи, нахили (наприклад, у техніці чи в побуті).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кивач, р. кивача, д. кивачеві, з. кивач, о. кивачем, м. кивачеві, к. кивачу