Словник Української Мови
1. Дія за значенням дієслова «вчинити»; здійснення, учинення чого-небудь, переважно про вчинки, дії, часто формальні або офіційні.
2. (У правничій термінології) Виконання певних дій, що становлять об’єктивну сторону правопорушення або злочину; факт здійснення протиправної дії.
1. Лабораторний показник, що відображає об’ємну частку еритроцитів (червоних кров’яних тілець) в цілій крові, виражену у відсотках або частках одиниці.
2. Спеціальна скляна градуйована трубка (капіляр), що використовується для визначення цього показника шляхом центрифугування.
3. Саме дослідження (метод, аналіз), в ході якого визначається об’єм еритроцитів у крові.
Вченість — набутий систематизований обсяг знань, освіченість, ерудиція.
Вченість — властивість людини, що володіє глибокими знаннями в певній галузі; ознака вченого.
Вченість — застаріле позначення науки, наукового знання або вчення.
1. Стосовний до села Емфенів (нині — село Степове) на Херсонщині, пов’язаний із ним.
2. Стосовний до археологічної культури епохи бронзи (кінець III — початок II тисячоліття до н.е.), названої за знахідками біля села Емфенів, що характеризується курганними похованнями з особливими формами глиняного посуду та бронзовими виробами.
1. Система поглядів, ідей, концепцій, що розроблена певним мислителем, науковою школою або релігійним діячем; доктрина, теорія.
2. Процес отримання знань, навчання; сукупність знань, які отримують у навчальному закладі.
3. Настанови, повчання морально-етичного або життєвого характеру, що містять у собі певні правила поведінки.
Гематокольпос — захворювання у гінекології, при якому у вагіні накопичується менструальна кров через наявність перешкоди для її відтоку (наприклад, при повній або частковій атрезії піхви).
Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області, Калуському районі; належить до Дубівської сільської територіальної громади.
1. (у мовознавстві) Який виражає підсилення, наголошування, емоційне виділення певного елемента мови (слова, фрази) за допомогою інтонації, лексичних засобів, граматичних конструкцій або порядку слів.
2. (переносно) Насичений емоційним напруженням, виразний, категоричний; такий, що різко підкреслює, акцентує думку або ставлення.
Вчасність — властивість за значенням прикметника «вчасний»; своєчасність, наявність у потрібний, належний час.
Вчасність — своєчасна, вчасно надана допомога, підтримка або втручання.
Гематозої — власна назва роду найпростіших одноклітинних паразитів родини Plasmodiidae, які спричиняють малярію у людини та тварин; до цього роду належать, зокрема, Plasmodium vivax, Plasmodium falciparum.